квартирний

КВАРТИ́РНИЙ, а, е. Прикм. до кварти́ра 1; житловий.

Квартирна плата в нашій країні — найнижча в світі (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 16);

Квартирна проблема, виявляється, була й тут [у Каховці] гострою (Дмит., Розлука, 1957, 295).

Значення в інших словниках

1. квартирний — кварти́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. квартирний — -а, -е. Прикм. до квартира 1); житловий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квартирний — КВАРТИ́РНИЙ, а, е. Стос. до квартири (у 1 знач.). Кортіло освітити чарівним світлом і нашу квартиру. Проти цього рішуче заперечила квартирна хазяйка (Б. Антоненко-Давидович); Квартирна проблема, виявляється, була й тут [у Каховці] гострою (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. квартирний — Кварти́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)