квартиронаймач —
квартиронайма́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
квартиронаймач —
-а, ч. Той, хто наймає квартиру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
квартиронаймач —
КВАРТИРОНАЙМА́Ч, а́, ч. Особа, яка за плату користується квартирою. Двірник Семен вважав себе у дворі дуже знатною персоною. Так, у всякому разі, Семен говорив про себе місцевим квартиронаймачам (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
квартиронаймач —
КВАРТИРА́НТ, КВАРТИРОНАЙМА́Ч, ПОЖИЛЕ́ЦЬ, КВАТИРА́НТ розм., КОМІ́РНИК розм., ЖИЛЕ́ЦЬ розм., ПОСТОЯ́ЛЕЦЬ заст. В комунальній квартирі було вісім квартирантів (Остап Вишня); — А дітей у вас, певно, з десятеро.
Словник синонімів української мови