квартиронаймач
КВАРТИРОНАЙМА́Ч, а́, ч. Той, хто наймає квартиру.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квартиронаймач — квартиронайма́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- квартиронаймач — -а, ч. Той, хто наймає квартиру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квартиронаймач — КВАРТИРОНАЙМА́Ч, а́, ч. Особа, яка за плату користується квартирою. Двірник Семен вважав себе у дворі дуже знатною персоною. Так, у всякому разі, Семен говорив про себе місцевим квартиронаймачам (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- квартиронаймач — КВАРТИРА́НТ, КВАРТИРОНАЙМА́Ч, ПОЖИЛЕ́ЦЬ, КВАТИРА́НТ розм., КОМІ́РНИК розм., ЖИЛЕ́ЦЬ розм., ПОСТОЯ́ЛЕЦЬ заст. В комунальній квартирі було вісім квартирантів (Остап Вишня); — А дітей у вас, певно, з десятеро. Словник синонімів української мови