1. Словник української мови у 20 томах

квартиронаймач

КВАРТИРОНАЙМА́Ч, а́, ч.

Особа, яка за плату користується квартирою.

Двірник Семен вважав себе у дворі дуже знатною персоною. Так, у всякому разі, Семен говорив про себе місцевим квартиронаймачам (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квартиронаймач — квартиронайма́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. квартиронаймач — -а, ч. Той, хто наймає квартиру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квартиронаймач — КВАРТИРА́НТ, КВАРТИРОНАЙМА́Ч, ПОЖИЛЕ́ЦЬ, КВАТИРА́НТ розм., КОМІ́РНИК розм., ЖИЛЕ́ЦЬ розм., ПОСТОЯ́ЛЕЦЬ заст. В комунальній квартирі було вісім квартирантів (Остап Вишня); — А дітей у вас, певно, з десятеро. Словник синонімів української мови
  4. квартиронаймач — КВАРТИРОНАЙМА́Ч, а́, ч. Той, хто наймає квартиру. Словник української мови в 11 томах