квітисто
КВІТИ́СТО. Присл. до квіти́стий.
Він говорив тихо, скрипучим, монотонним голосом, квітисто і довго (Коцюб., І, 1955, 292).
Словник української мови (СУМ-11)КВІТИ́СТО. Присл. до квіти́стий.
Він говорив тихо, скрипучим, монотонним голосом, квітисто і довго (Коцюб., І, 1955, 292).
Словник української мови (СУМ-11)