квіткар —
квітка́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
квіткар —
-я, ч. 1》 Те саме, що квітникар. 2》 рідко. Продавець квітів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
квіткар —
КВІТКА́Р, я́, ч. 1. Те саме, що квітника́р. Тюльпан Шренка швидко зникає: красиву квітку зривають для букетів, квіткарі викопують цибулини для перенесення у власні садиби (із журн.). 2. Продавець квітів.
Словник української мови у 20 томах