кевкнути

КЕ́ВКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ке́вкати.

Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнула (Свидн., Люборацькі, 1955, 194).

Значення в інших словниках

1. кевкнути — ке́вкнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. кевкнути — -ну, -неш, док. Однокр. до кевкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кевкнути — КЕ́ВКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ке́вкати. Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнула (А. Свидницький).  Словник української мови у 20 томах
4. кевкнути — ГИКА́ТИ (ІКА́ТИ) (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИ діал.; КЕ́ВКАТИ розм. (видавати звуки, схожі на гикавку). — Док.: гикну́ти (ікну́ти), ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В.  Словник синонімів української мови
5. кевкнути — Кевкнути, -кну, -неш гл. Екнуть. Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло. Св. Л. 286.  Словник української мови Грінченка