келійка
КЕ́ЛІЙКА, и, жін. Зменш. до келія.
Келійка старої черниці незвичайно ясно увиджувалась їй (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 183);
— Січовикові ж, бач, трудніше від ченця.., — звернувся він до куцого [отця]. — Вам коли чогось не велено, то ви мерщій до келійки та й ...нишком? (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 428).
Словник української мови (СУМ-11)