кил
КИЛ, у, ч. Різновид глини, що містить багато лугів; уживається як мило для миття й прання в морській воді.
Словник української мови (СУМ-11)КИЛ, у, ч. Різновид глини, що містить багато лугів; уживається як мило для миття й прання в морській воді.
Словник української мови (СУМ-11)