кил
КИЛ, у, ч.
Гірська глиниста порода зеленувато-жовтого або світло-жовтого кольору, що добре вбирає луги й жири.
Значні поклади килу є в Криму, хоча промислове освоєння килу та його похідних вимагає нових технологій (з наук.-попул. літ.);
Кил використовують для очищення нафтопродуктів, мастил та знежирення вовни, а також замість мила для миття й прання в морській воді (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)