Значення в інших словниках
-
кипень —
ки́пень іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кипень —
див. окріп; холод
Словник синонімів Вусика
-
кипень —
див. кипінь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кипень —
Пню. 1. розм. Те саме, що окріп. 2. перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння. Як відшаліє безголосий кипень, чи впустиш, Боже, в царствіє твоє? (П-1:62).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
кипень —
КИ́ПЕНЬ див. ки́пінь.
Словник української мови у 20 томах
-
кипень —
ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович).
Фразеологічний словник української мови
-
кипень —
ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І.
Словник синонімів української мови
-
кипень —
Ки́пень, -пню, -пневі, -пнем; ки́пні, -пнів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кипень —
Кипень, -пню м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив. О. 1862. V. 85.
Словник української мови Грінченка