Словник української мови в 11 томах

кип’ятиння

КИП’ЯТИ́ННЯ, я, с., збірн. Біла піна, що з’являється на поверхні рідини під час кипіння.

*У порівн. Глянула сюди-туди — молоді яблуньки віти до мене простягають. І в такому білому цвіту, наче в молочному кип’ятинні, всі (Вирган. В розп. літа, 1959, 287).

Словник української мови (СУМ-11)