китайча

КИТАЙЧА́, а́ти, с. Дитина-китаєць.

— Будуть у нас сини,— щебетала вона ночами над вухо Багірову,— будуть такі гарненькі, чорняві, косоокі китайчата (Гончар, III, 1959, 189).

Значення в інших словниках

1. китайча — -ати, с. Дитина-китаєць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. китайча — КИТАЙЧА́, а́ти, с. Дитинча китайця. Хлопці замовили в японця все, що є в нього ліпшого. По якімсь часі вбігло китайча і поставило перед ними дві великі череп'яні миски (І.  Словник української мови у 20 томах
3. китайча — Китайча, -чати с. Маленькій китаецъ. Желех.  Словник української мови Грінченка