китайчук

КИТАЙЧУ́К, а́, ч., розм. Хлопець-китаєць.

Китайчук на килимі робив неймовірні вправи з обручами, склянками й мисками (Скл., М. Щорс, 1938, 20).

Значення в інших словниках

1. китайчук — китайчу́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. китайчук — -а, ч., розм. Хлопець-китаєць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. китайчук — КИТАЙЧУ́К, а́, ч., розм. Китайський хлопчик. Китайчук на килимі робив неймовірні вправи з обручами, склянками й мисками (С. Скляренко).  Словник української мови у 20 томах