кишеньковий

КИШЕНЬКО́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до кишені (у 1 знач.).

Кишеньковий викрій.

◊ Кишенько́ва спра́ва — справа, пов’язана з грішми.

Поспішаю заспокоїти вас щодо вашої справи кишенькової (Сам., II, 1958, 248);

Кишенько́вий зло́дій — той, хто краде з кишені.

Раз за разом стражники.. підводили до нього то впійманих на гарячому кишенькових злодіїв, то всяких зальотних аферисток (Гончар, Таврія.., 1957, 56);

Кишенько́ві ви́трати — дрібні витрати;

Кишенько́ві гро́ші — гроші на дрібні витрати.

Головне ж для нього.. кишенькові гроші, які.. потрапляли до його рук від пестливої матері (Рибак, Час.., 1960, 638).

2. Який носять у кишені (у 1 знач.), маленький розміром.

Простягши руку, взяла [Целя] з круглого столика.. маленький, золотий кишеньковий годинник (Фр., II, 1950, 288);

Микола встав і, присвічуючи собі кишеньковим ліхтариком, пішов у темінь вишневого саду (Дмит., Наречена, 1959, 230);

Кишеньковий словник.

Значення в інших словниках

1. кишеньковий — кишенько́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кишеньковий — -а, -е. 1》 Стос. до кишені (у 1 знач.). Кишеньковий викрій. Кишеньковий злодій — той, хто краде з кишені. Кишенькові витрати — дрібні витрати. Кишенькові гроші — гроші на дрібні витрати. 2》 Якого носять у кишені (у 1 знач.), маленький розміром. Кишеньковий словник. Кишеньковий ліхтарик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кишеньковий — КИШЕНЬКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до кишені (у 1 знач.). Офіцерська драгунська куртка мала підкладку з білої овчини; позаду, нижче талії, спинні шви переходили в кишенькові клапани (з наук.-попул. літ.). 2. Який носять у кишені (у 1 знач.  Словник української мови у 20 томах
4. кишеньковий — Кишенько́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)