Словник української мови в 11 томах

кишеня

КИШЕ́НЯ, і, ж.

1. Частина одягу (штанів, пальта, піджака, плаття тощо) у формі мішечка для дрібних речей і грошей.

У туркені у кишені Таляри, дукати (Шевч., І, 1951, 200);

— Ось до тебе лист!.. — сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Л. Укр., III, 1952, 583);

Блаженко та Козаков одразу взялися старанно перев’язувати Черниша, розриваючи свої засмальцьовані пакети, які тижнями носили в кишенях, зберігаючи для себе (Гончар, III, 1959, 141);

*Образно. Сачко — одвертий шахрай, він свідомо грабує народ, запускаючи свою руку в державну кишеню (Рад. літ-во, 3, 1958, 34).

◊ Виверта́ти (ви́вернути) кише́ні див. виверта́ти;

Витру́шувати (ви́трусити) кише́ні див. витру́шувати;

Ві́тер сви́ще (свисті́в, гуде́) у кише́нях див. ві́тер;

Зазира́ти в кише́ню (до кише́ні) див. зазира́ти;

Кла́сти (покла́сти, прибира́ти, прибра́ти) до своє́ї кише́ні (собі́ в кише́ню) — привласнювати (про чужі гроші);

Набива́ти (наби́ти, напиха́ти і т. ін.) кише́ні (кише́ню) — багатіти, наживатися.

Занедбали сини Рідну мовоньку, Не туди бо вони гнуть головоньку, На пожитки густі Позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи (Граб., І, 1959, 112);

Чужою працею.. не штука набивати собі кишені (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 236);

Наставля́й кише́ню, ірон.— не чекай чогось, не розраховуй на щось.

[Антон:] Поїде вона з тобою в глухі ліси, на річку.. слухати жаб’ячі концерти? Наставляй кишеню! (Дмит., Дівоча доля, 1960, 12);

Не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти) за сло́вом (по сло́во) до кише́ні (в кише́ню) — бути метким, дотепним у розмові, жвавим на язик.

Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (Руд., Остання шабля, 1959, 46);

Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (Мур., Свіже повітря.., 1962, 28);

По́вна (наби́та і т. ін.) кише́ня в кого — багато грошей у кого-небудь;

Порожня́ (бі́дна) кише́ня в кого — немає або дуже мало грошей у кого-небудь.

В молодого господаря порожня кишеня й комора (Н.-Лев., III, 1956, 104);

Труси́ти кише́ні див. труси́ти;

У кише́ні гуде́ див. гуді́ти.

2. перен., розм. Матеріальний достаток, гроші.

Єдине, що могло зарадити вступникові,— це запрошення Башкуєва в репетитори. Так декотрі батьки й робили, яким дозволяла кишеня (Добр., Ол. солдатики, 1961, 23).

Би́ти по кише́ні див. би́ти;

Жи́ти не по кише́ні див. жи́ти;

[Не] ви́держить (ви́тримає) кише́ня [не] вистачить коштів на що-небудь.

Дуже б нам цікаво дістати од Вас оповідання про артистів, це якраз підходить до нашого збірника, та 12 аркушів трохи страшно, не видержить кишеня (Коцюб., III, 1956, 237);

Не з чиєю кише́нею — дуже дорого.

3. Окреме відділення в портфелі, валізі тощо.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кишеня — кише́ня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кишеня — [киешен'а] -н'і, ор. -неийу  Орфоепічний словник української мови
  3. кишеня — -і, ж. 1》 Частина одягу (штанів, пальта, піджака, плаття тощо) у формі мішечка для дрібних речей і грошей. Класти, прибирати до своєї кишені (собі в кишеню) — привласнювати (про чужі гроші). Набивати кишені — багатіти, наживатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кишеня — КИШЕ́НЯ, і, ж. 1. Частина одягу (штанів, пальта, піджака, сукні і т. ін.) у формі мішечка для дрібних речей і грошей. У туркені у кишені Таляри, дукати (Т. Шевченко); – Ось до тебе лист!..  Словник української мови у 20 томах
  5. кишеня — кише́ня 1. кишеня ◊ кише́ня полотном ста́ла про порожню кишеню (ст): Сягнув рукою до папістики по свою золоту “Омеґу”, а кишеня, як то кажуть, полотном стала!...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кишеня — В кишені вітер віє. Про того, хто не має грошей. У кого кишеня повна, того правда достойна. Правда завжди на боці багатого. Хоч у кишені ні копійки, зате душа, як дзеркало. Бідний, але дуже чесний.  Приповідки або українсько-народня філософія
  7. кишеня — (аж) свисти́ть (гуде́, гуля́є і под.) у кише́ні (у кише́нях) у кого. У кого-небудь зовсім немає грошей. — Я вже дійшов до того, що хочу десятину поля продати… — Та невже? — здивувався Матвій ..  Фразеологічний словник української мови
  8. кишеня — Кише́ня, -ні, -нею; -ше́ні, -ше́нь (порівн. киса́)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кишеня — Кише́ня, -ні ж. Карманъ. Спасибі в кишеню не ховають. Ном. № 4137. Шага з кишені панської виймає. Дума. У латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. К. ЧР. 20. чортова кише́ня. Родъ брани. Отто дочка, а то батько — чортова кишеня. Шевч.  Словник української мови Грінченка