киянка

КИЯ́НКА¹ див. кия́ни.

КИЯ́НКА², и, ж. Дерев’яний молоток, яким користуються в столярстві.

При довбанні ударяють по ручці долота киянкою (Гурток «Умілі руки..», 1955, 57).

Значення в інших словниках

1. Киянка — Ки́янка іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. киянка — див. палиця  Словник синонімів Вусика
3. киянка — I див. кияни. II -и, ж. Дерев'яний молоток, яким користуються в столярстві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. киянка — КИЯ́НКА¹ див. кия́ни. КИЯ́НКА², и, ж. Столярний інструмент у формі дерев'яного молотка. Тесля витяг звідкілясь широке долото і дерев'яний молоток, ну точнісінько наша киянка! (Ю. Логвин).  Словник української мови у 20 томах
5. киянка — Кия́нка, -нки, -нці; -я́нки, -нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)