1. Словник української мови в 11 томах

киянка

КИЯ́НКА¹ див. кия́ни.

КИЯ́НКА², и, ж. Дерев’яний молоток, яким користуються в столярстві.

При довбанні ударяють по ручці долота киянкою (Гурток «Умілі руки..», 1955, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Киянка — Ки́янка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. киянка — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. киянка — I див. кияни. II -и, ж. Дерев'яний молоток, яким користуються в столярстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. киянка — КИЯ́НКА¹ див. кия́ни. КИЯ́НКА², и, ж. Столярний інструмент у формі дерев'яного молотка. Тесля витяг звідкілясь широке долото і дерев'яний молоток, ну точнісінько наша киянка! (Ю. Логвин). Словник української мови у 20 томах
  5. киянка — Кия́нка, -нки, -нці; -я́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)