киянка

кия́нка

I див. кияни.

II -и, ж.

Дерев'яний молоток, яким користуються в столярстві.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Киянка — Ки́янка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. киянка — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. киянка — КИЯ́НКА¹ див. кия́ни. КИЯ́НКА², и, ж. Столярний інструмент у формі дерев'яного молотка. Тесля витяг звідкілясь широке долото і дерев'яний молоток, ну точнісінько наша киянка! (Ю. Логвин). Словник української мови у 20 томах
  4. киянка — Кия́нка, -нки, -нці; -я́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. киянка — КИЯ́НКА¹ див. кия́ни. КИЯ́НКА², и, ж. Дерев’яний молоток, яким користуються в столярстві. При довбанні ударяють по ручці долота киянкою (Гурток «Умілі руки..», 1955, 57). Словник української мови в 11 томах