киянка
КИЯ́НКА¹ див. кия́ни.
КИЯ́НКА², и, ж.
Столярний інструмент у формі дерев'яного молотка.
Тесля витяг звідкілясь широке долото і дерев'яний молоток, ну точнісінько наша киянка! (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Киянка — Ки́янка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- киянка — див. палиця Словник синонімів Вусика
- киянка — I див. кияни. II -и, ж. Дерев'яний молоток, яким користуються в столярстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- киянка — Кия́нка, -нки, -нці; -я́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- киянка — КИЯ́НКА¹ див. кия́ни. КИЯ́НКА², и, ж. Дерев’яний молоток, яким користуються в столярстві. При довбанні ударяють по ручці долота киянкою (Гурток «Умілі руки..», 1955, 57). Словник української мови в 11 томах