кияс
КИЯ́С, у, ч.
В ісламі – одна з категорій незалежного судження, провідний принцип раціоналістичного дослідження правових питань.
Уміння вибрати найвідповідніший для зіставлення текст чи факт, застосувати певний кияс, правильно й переконливо побудувати логічний ланцюжок було одним із основних якостей професійного вміння факіха (з наук.-попул. літ.);
Метод киясу прийнятий основними сунітськими правовими школами як четверте джерело фікху (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me