кияс

КИЯ́С, у, ч.

В ісламі – одна з категорій незалежного судження, провідний принцип раціоналістичного дослідження правових питань.

Уміння вибрати найвідповідніший для зіставлення текст чи факт, застосувати певний кияс, правильно й переконливо побудувати логічний ланцюжок було одним із основних якостей професійного вміння факіха (з наук.-попул. літ.);

Метод киясу прийнятий основними сунітськими правовими школами як четверте джерело фікху (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me