класово

КЛА́СОВО. Присл. до кла́совий.

Ідейне й художнє становлення української радянської прози в 20-х роках відбувалось в упертій боротьбі з класово ворожими силами та їхніми впливами. Складність, суперечливість процесів її розвитку — очевидні (Іст. укр. літ., II, 1956, 103).

Значення в інших словниках

1. класово — кла́сово прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. класово — Присл. до класовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. класово — КЛА́СОВО. Присл. до кла́совий. Мені пропонували орден, якщо я здамся, засуджу офіційно, в пресі, своє минуле і всіх своїх соратників, засуджу свою літературну творчість як класово ворожу тощо й напишу велику поему про Сталіна (І.  Словник української мови у 20 томах