класово

КЛА́СОВО.

Присл. до кла́совий.

Мені пропонували орден, якщо я здамся, засуджу офіційно, в пресі, своє минуле і всіх своїх соратників, засуджу свою літературну творчість як класово ворожу тощо й напишу велику поему про Сталіна (І. Багряний);

– Можливо, бухгалтер Семенець і божевільний, але він класово божевільний! (Б. Антоненко-Давидович);

– Мислити про людину тільки класово – це ще не людинознавство. Це тільки суспільствознавство (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. класово — кла́сово прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. класово — Присл. до класовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. класово — КЛА́СОВО. Присл. до кла́совий. Ідейне й художнє становлення української радянської прози в 20-х роках відбувалось в упертій боротьбі з класово ворожими силами та їхніми впливами. Складність, суперечливість процесів її розвитку — очевидні (Іст. укр. літ., II, 1956, 103).  Словник української мови в 11 томах