кленок

КЛЕНО́К, нка́, ч.

1. Зменш. до клен.

Колись невеличкі, замлілі дубки, кленки, бересточки, липи тепер визирали.. здоровенними, ..пишними велетнями (Мирний, IV, 1955, 16);

Круто повернувши на розі біля скверу, машина зачепила молоде деревце.. Це був кленок (Жур., Вечір.., 1958, 395).

2. рідко. Те саме, що клен.

От доріжка вийшла з-під скелі на маленьку долину, вкриту акаціями та густими старими кленками (Н.-Лев., II, 1956, 136);

Кактуси різні… Алое в грунті росте… Кленок японський (Вишня, І, 1956, 180).

Значення в інших словниках

1. кленок — клено́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кленок — -нка, ч. 1》 Зменш. до клен. 2》 рідко. Те саме, що клен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кленок — КЛЕНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до клен. Колись невеличкі, замлілі дубки, кленки, бересточки, липи тепер визирали .. здоровенними, .. пишними велетнями (Панас Мирний); Круто повернувши на розі біля скверу, машина зачепила молоде деревце .. Це був кленок (С.  Словник української мови у 20 томах
4. кленок — Клено́к, кленка́ (змен. від клен)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кленок — Кленок, -нка м. ум. отъ клен.  Словник української мови Грінченка