кленочок

КЛЕНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до клено́к 1.

Соловейки в гаї щебетали тоді. На кленочку — зозуля кувала (Мирний, V, 1955, 367).

Значення в інших словниках

1. кленочок — клено́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кленочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до кленок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кленочок — КЛЕНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до клено́к 1. Соловейки в гаї щебетали тоді, На кленочку – зозуля кувала (Панас Мирний); Наша тополька здавалася нам найкращою від усіх топольок, яворків та кленочків, що наче позбігалися з лісу та зібралися у веселому гурті (А. Дімаров).  Словник української мови у 20 томах