клерикальний
КЛЕРИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до клерикалізму й клерикалів.
Барвінський чує, що під ним грунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (Коцюб., III, 1956, 151);
У боротьбі проти поширення клерикальної літератури Леся Українка створює ряд популярних брошур (Наука.., 3, 1958, 42);
// Власт. клерикалам.
Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (Н.-Лев., II, 1956, 74);
Клерикальний дух.
Словник української мови (СУМ-11)