кликаний

КЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кли́кати 1, 2.

О, по-належному ми зустрічаєм орди Гостей, не кликаних у край наш на ралець! (Рильський, II, 1960, 184);

// кли́кано, безос. присудк. сл.

— А чули ви, що на завтра кликано до волості? (Л. Укр., III, 1952, 477);

Параска уникала гурту, хоч її кликано, не ставала до розмови (Горд., II, 1959, 329).

Значення в інших словниках

1. кликаний — кли́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. кликаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до кликати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кликаний — КЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кли́кати 1, 2. Довго й даремно кликаний сон не злинув на втомлені повіки (Б.-І. Антонич); О, по-належному ми зустрічаєм орди Гостей, не кликаних у край наш на ралець! (М.  Словник української мови у 20 томах
4. кликаний — Кли́каний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)