Словник української мови в 11 томах

клиноподібний

КЛИНОПОДІ́БНИЙ, а, е. Формою, виглядом схожий на клин (у 1-3 знач.).

Під час польових робіт жителі села Цаккар, Марту пінського району [Вірменія], знайшли камінь з клиноподібними знаками (Веч. Київ, 23.VIII 1957, 4);

Видовжене підборіддя, — як у всіх Турбаїв,— здавалося гострим, клиноподібним, бо Ларивон аж занадто худий (Руд., Остання шабля, 1959, 138).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. клиноподібний — клиноподі́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. клиноподібний — -а, -е. Формою, виглядом схожий на клин (у 1-3 знач.). Клиноподібна пазуха анат. — приносова повітроносна порожнина в тілі клиноподібної кістки. Клиноподібний дефект мед. — дефект твердих тканин зуба на вестибулярній поверхні зуба біля його шийки, що має форму клина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клиноподібний — КЛИНОПОДІ́БНИЙ, а, е. Схожий на клин (у 2 знач.). Видовжене підборіддя, – як у всіх Турбаїв, – здавалося гострим, клиноподібним, бо Ларивон аж занадто худий (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. клиноподібний — КЛИНОПОДІ́БНИЙ, КЛИНУВА́ТИЙ, КЛИНЦЮВА́ТИЙ, КЛИНКУВА́ТИЙ, КЛИНЧА́СТИЙ.  Словник синонімів української мови