клиночок

КЛИНО́ЧОК, чка, ч. Те саме, що кли́не́ць.

Руденька рідка борідка розділялася на два довгі клиночки (Н.-Лев., II, 1956, 57).

Значення в інших словниках

1. клиночок — клино́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. клиночок — -чка, ч. Те саме, що клинець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клиночок — КЛИНО́ЧОК, чка, ч. Те саме, що кли́не́ць. – Дійшли ми до того місця, де лиха мати надала ляшкові рубати дерево, дивимось, надрубаний клиночок і сокира біля його [нього] лежить (О.  Словник української мови у 20 томах