клиночок
КЛИНО́ЧОК, чка, ч. Те саме, що кли́не́ць.
Руденька рідка борідка розділялася на два довгі клиночки (Н.-Лев., II, 1956, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клиночок — клино́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клиночок — -чка, ч. Те саме, що клинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клиночок — КЛИНО́ЧОК, чка, ч. Те саме, що кли́не́ць. – Дійшли ми до того місця, де лиха мати надала ляшкові рубати дерево, дивимось, надрубаний клиночок і сокира біля його [нього] лежить (О. Словник української мови у 20 томах