1. Словник української мови у 20 томах

клиночок

КЛИНО́ЧОК, чка, ч.

Те саме, що кли́не́ць.

– Дійшли ми до того місця, де лиха мати надала ляшкові рубати дерево, дивимось, надрубаний клиночок і сокира біля його [нього] лежить (О. Стороженко);

А придивившись, можна було вздрiти маленький кiтлик, майже непримiтний, котрий висiв на клиночку (І. Малкович);

Руденька рідка борідка розділялася на два довгі клиночки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клиночок — клино́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клиночок — -чка, ч. Те саме, що клинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клиночок — КЛИНО́ЧОК, чка, ч. Те саме, що кли́не́ць. Руденька рідка борідка розділялася на два довгі клиночки (Н.-Лев., II, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах