клоччяний
КЛОЧЧЯНИ́Й, а́, е́. Зробл. з клоччя (у 1 знач.).
— Візьміть з собою двох-трьох чоловік з люшнями,— кивнув він через плече на гвинтівку, що бовталася ззаду на клоччяному мотузі (Речм., Весн. грози. 1961, 52).
Словник української мови (СУМ-11)