клубитися

КЛУБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. клубля́ться; недок., розм., рідко. Те саме, що клубочи́тися.

Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (Ільч., Серце жде, 1939, 172);

*Образно. В серці бідного Миколи клубилося горе (Фр., І, 1955, 366).

Значення в інших словниках

1. клубитися — клуби́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. клубитися — -иться; мн. клубляться; недок., розм., рідко. Те саме, що клубочитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клубитися — Бовдуритися, вибовдурюватися, вибовдуритися, збовдурюватися, збовдуритися  Словник чужослів Павло Штепа
4. клубитися — КЛУБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. клубля́ться; недок., розм. Те саме, що клубочи́тися. В полі хмари клубилися вище і стало ясніше, хоч місяця так само не було видно (В.  Словник української мови у 20 томах
5. клубитися — КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови