клубитися

КЛУБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. клубля́ться; недок., розм.

Те саме, що клубочи́тися.

В полі хмари клубилися вище і стало ясніше, хоч місяця так само не було видно (В. Винниченко);

Жовті й червоні попруги, руді цятки, блакитні сутінки, голубі, сизі померки вовтузилися, клубилися, плуталися, переливалися, заходили одне на одне (Б.-І. Антонич);

Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (О. Ільченко);

Я підняв очі – зверху зловісно клубився туман (Д. Білий);

В серці бідного Миколи клубилося горе (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. клубитися — клуби́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. клубитися — -иться; мн. клубляться; недок., розм., рідко. Те саме, що клубочитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клубитися — Бовдуритися, вибовдурюватися, вибовдуритися, збовдурюватися, збовдуритися  Словник чужослів Павло Штепа
4. клубитися — КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. клубитися — КЛУБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. клубля́ться; недок., розм., рідко. Те саме, що клубочи́тися. Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (Ільч., Серце жде, 1939, 172); *Образно. В серці бідного Миколи клубилося горе (Фр., І, 1955, 366).  Словник української мови в 11 томах