клубитися
КЛУБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. клубля́ться; недок., розм.
Те саме, що клубочи́тися.
В полі хмари клубилися вище і стало ясніше, хоч місяця так само не було видно (В. Винниченко);
Жовті й червоні попруги, руді цятки, блакитні сутінки, голубі, сизі померки вовтузилися, клубилися, плуталися, переливалися, заходили одне на одне (Б.-І. Антонич);
Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (О. Ільченко);
Я підняв очі – зверху зловісно клубився туман (Д. Білий);
В серці бідного Миколи клубилося горе (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клубитися — клуби́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- клубитися — -иться; мн. клубляться; недок., розм., рідко. Те саме, що клубочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клубитися — Бовдуритися, вибовдурюватися, вибовдуритися, збовдурюватися, збовдуритися Словник чужослів Павло Штепа
- клубитися — КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- клубитися — КЛУБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. клубля́ться; недок., розм., рідко. Те саме, що клубочи́тися. Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (Ільч., Серце жде, 1939, 172); *Образно. В серці бідного Миколи клубилося горе (Фр., І, 1955, 366). Словник української мови в 11 томах