клубище
КЛУ́БИЩЕ, а, с.
1. Збільш. до клуб² 1.
Із пащ [гармат] .. вибухнули довгими цівками густі клубища білого диму й розіслалися по шляху широкими колами (М. Старицький);
На небі нависли темні клубища хмар, віщуючи недалекий дощ (О. Лисяк).
2. у знач. присл. клу́бищем, клу́бищами. У формі кулі (див. ку́ля¹ 1, 2).
Здається, всі біди, всі лиха цілого світу зібралися разом і впали на нього, пригнули, до землі, клубищем холодних змій обплутали його тіло, важким чоботищем наступили на душу! (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клубище — клу́бище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- клубище — -а, с. Збільш. до клуб II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клубище — КЛУ́БИЩЕ, а, с. Збільш. до клуб² Із пащ [гармат].. вибухнули довгими цівками густі клубища білого диму й розіслалися по шляху широкими колами (Стар., Облога.., 1961, 35). Словник української мови в 11 томах