клубитися

клуби́тися

-иться; мн. клубляться; недок., розм., рідко.

Те саме, що клубочитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клубитися — клуби́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. клубитися — Бовдуритися, вибовдурюватися, вибовдуритися, збовдурюватися, збовдуритися Словник чужослів Павло Штепа
  3. клубитися — КЛУБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. клубля́ться; недок., розм. Те саме, що клубочи́тися. В полі хмари клубилися вище і стало ясніше, хоч місяця так само не було видно (В. Словник української мови у 20 томах
  4. клубитися — КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. клубитися — КЛУБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. клубля́ться; недок., розм., рідко. Те саме, що клубочи́тися. Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (Ільч., Серце жде, 1939, 172); *Образно. В серці бідного Миколи клубилося горе (Фр., І, 1955, 366). Словник української мови в 11 томах