клубочитися

клубочи́тися

-иться, недок.

1》 Підійматися, зніматися клубами (див. клуб II); клуботатися.

|| Текти, вируючи, підіймаючись хвилями (про море, річку, струмок і т. ін.).

2》 перен. Бурхливо, сильно виявлятися (про думки, почуття).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клубочитися — клубочи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. клубочитися — КЛУБОЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Підійматися, зніматися клубами (див. клуб² 1); клуботатися. Маланка встає, низько вклоняється, немов образам, i дивиться услiд, як клубочиться за бричкою позолочений сонцем пил (М. Словник української мови у 20 томах
  3. клубочитися — аж (ті́льки) пил (іде́ (клубо́читься)) хма́рою за ким і без додатка. Дуже швидко. Явдоха посадила її (Солоху) верхи на палички, .. палички чкурнули скільки духу, аж пил за ними хмарою (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась побіг до хати.— Тільки пил пішов (П. Воронько). Фразеологічний словник української мови
  4. клубочитися — КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. клубочитися — КЛУБОЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Підійматися, зніматися клубами ( див. клуб²); клуботатися. Олеся.. схопилась — уже нема [Івана], далеко; тільки пил слідом клу бачиться, а коло неї діти плачуть (Вовчок, І, 1955, 29)... Словник української мови в 11 томах