клунька
КЛУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до клу́ня.
— От, якби баба твоя дожила до свого часу! От, якби побачила наших воликів та клуньку, повну збіжжя (Барв., Опов.., 1902, 258);
Біля старенької клуньки молотять: два червоноармійці й сивий дід (Головко, І, 1957, 379).
Словник української мови (СУМ-11)