клус
КЛУС, у, ч.
1. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись ( див. рись²).
Сивко, легким клусом побіг стежкою (Галан, Гори.., 1956, 75).
2. у знач. присл. клу́са, клу́сом. Середнім бігом між галопом і кроком; риссю.
Коні біжать клуса (клусом) (Сл. Гр.);
// розм. Бігом.
Підхопили мене якісь панки та челядники.., накинули мені зашморг на шию, як скаженому собаиі, і — клусом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 75).
Словник української мови (СУМ-11)