Словник української мови в 11 томах

клуп

КЛУП, а, ч., техн. Знаряддя для ручного нарізування зовнішньої різьби на металевих трубах, стрижнях і т. ін.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. клуп — клуп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. клуп — -а, ч., тех. Знаряддя для ручного нарізування зовнішньої різі на металевих трубах, стрижнях і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клуп — КЛУП, а, ч. Знаряддя для ручного нарізування зовнішньої різьби на металеві труби, стрижні й т. ін. Клупи використовують для нарізання різьби на металевих заготовках (з навч. літ.); За формою зовнішньої поверхні розрізняють круглі, квадратні, шестигранні та призматичні клупи (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. клуп — (нім. Kluppe) інструмент (оправка зі змінними плашками) для нарізання зовнішньої різьби вручну.  Словник іншомовних слів Мельничука