клуп

-а, ч., тех.

Знаряддя для ручного нарізування зовнішньої різі на металевих трубах, стрижнях і т. ін.

Значення в інших словниках

1. клуп — клуп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. клуп — КЛУП, а, ч. Знаряддя для ручного нарізування зовнішньої різьби на металеві труби, стрижні й т. ін. Клупи використовують для нарізання різьби на металевих заготовках (з навч. літ.); За формою зовнішньої поверхні розрізняють круглі, квадратні, шестигранні та призматичні клупи (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. клуп — (нім. Kluppe) інструмент (оправка зі змінними плашками) для нарізання зовнішньої різьби вручну.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. клуп — КЛУП, а, ч., техн. Знаряддя для ручного нарізування зовнішньої різьби на металевих трубах, стрижнях і т. ін.  Словник української мови в 11 томах