кляскати

КЛЯ́СКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Плескати. Кляскати в долоні;

//Ляскати.

[Круста:] Та тільки нащо ж там раба шукати? Ось я пучками клясну — прийде й сам. (Кляскає пальцями) (Л. Укр., II, 1951, 394).

Значення в інших словниках

1. кляскати — кля́скати дієслово недоконаного виду плескати діал.  Орфографічний словник української мови
2. кляскати — -аю, -аєш, недок., діал. Плескати. Кляскати в долоні. || Ляскати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кляскати — КЛЯ́СКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Плескати, бити в долоні. Дітвора кляскала від задоволення в долоні, бо знала, що бабуся пригостить їх чимось смачненьким (з газ.); // Ляскати чим-небудь, видаючи специфічні звуки. Тямка істота [кобила] якимсь ..  Словник української мови у 20 томах
4. кляскати — ПЛЕСКА́ТИ (у долоні), СПЛЕ́СКУВАТИ, ЛЯ́СКАТИ, КЛЯ́СКАТИ діал., ЛА́ДКАТИ дит. — Док.: сплесну́ти, ля́снути, кля́снути. Маленька Галя плескала з радості, дивлячись на картини (П. Козланюк); — Боже, який чарівний, небеський спів!..  Словник синонімів української мови
5. кляскати — Кляскати, -каю, -єш, одн. в. кля́снути, -сну, -неш гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 106). 2) — язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ. Вх. Лем. 425.  Словник української мови Грінченка