кляштор
КЛЯ́ШТОР, у, ч. Католицький монастир.
Багацько вже захопили [ляхи] православних церков і монастирів і поперероблювали їх на костьоли і кляштори (Стор., І, 1957, 366);
Згадалася петиція настоятеля кляштору, підписана духовенством усіх трьох костьолів міста (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 170).
Словник української мови (СУМ-11)