клітина
КЛІТИ́НА, и, ж.
1. Найпростіша одиниця будови організму, яка складається з протоплазми, ядра та оболонки.
Відомо, що протоплазма, ядро та оболонка утворюють клітину (Зоол., 1957, 6);
Весною сосна найбуйніше росте — відкладаються нові клітини, вона росте в товщину й угору (Ю. Янов., II, 1958, 124).
2. Те саме, що клі́тка 3.
Вбиралася Марина в коротку спідничку до колін.., а кохтинку носила картату, з «шотландки», червоних і зелених клітин (Смолич, Мир.., 1958, 44);
Від того місця і майже до кінця яру дно йога посічене великими шаховими клітинами. То — .. калюжі-ставки (Мушк., Серце.., 1962, 191).
3. Те саме, що клі́тка 1.
Він так і протиратиме штани в темній клітині біля прийомної свого шефа (Рибак, Час.., 1960, 494).
Словник української мови (СУМ-11)