клітинка
КЛІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кліти́на.
О земле моя, мій ти світе, тобою душа вся сія! З тобою згадками я злитий, як кожна клітинка моя (Сос., Солов. далі, 1957, 161);
Марко розірвав конверт і витяг з нього аркуш паперу в клітинку (Мик., II, 1957, 488).
Словник української мови (СУМ-11)