кобзарський

КОБЗА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до кобза́р.

Ось прозвучали струни: попідтинню просту кобзарську щиру пісню чуть (Мур., Ідуть.., 1951, 9);

За роки Радянської влади відновлене улюблене народом кобзарське мистецтво (Наука.., 6, 1958, 25);

Кобзарський ансамбль;

// Власт. кобзарям.

Кобзарський звичай: Кобзарські традиції.

2. Стос. до кобзарства.

У царині української музики Лисенко, по суті, залишався єдиним.. записувачем і знавцем кобзарської справи (Нар. тв. та етн.. 4, 1964, 74).

Значення в інших словниках

1. кобзарський — кобза́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кобзарський — [кобзарс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. кобзарський — -а, -е. 1》 Прикм. до кобзар. Кобзарський ансамбль. || Власт. кобзарям. Кобзарські традиції. 2》 Стос. до кобзарства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кобзарський — КОБЗА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кобза́р 1. Страшні будинки клятого Стамбула Ввижались матері й малій дитині. Кобзарська пам'ять їх і досі не забула (П. Куліш); Ось прозвучали струни: попідтинню просту кобзарську щиру пісню чуть (І.  Словник української мови у 20 томах
5. кобзарський — Кобза́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)