ковбанитися
КОВБА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм.
1. Качатися в ковбані (у 1 знач.).
Ковбаняться свині в грязюці (Сл. Гр.);
— А де ти тоді був? Ковбанився, як кнур, під лісами та під шинками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 434).
2. Борсатися в ковбані (у 2 знач.).
Передні з лейтенантом уже ковбанилися під мостом, прориваючись на допомогу лівим бійцям саперів (Ле» Право.., 1957, 123).
Словник української мови (СУМ-11)