ковзалка
КО́ВЗАЛКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ко́взанка.
Зійшов [Грипько] на став, набрів на ковзалку й почав ковзатися (Вас., І, 1959, 162);
На.. ковзалці бігають веселі діти (Епік, Тв., 1958, 355).
Словник української мови (СУМ-11)КО́ВЗАЛКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ко́взанка.
Зійшов [Грипько] на став, набрів на ковзалку й почав ковзатися (Вас., І, 1959, 162);
На.. ковзалці бігають веселі діти (Епік, Тв., 1958, 355).
Словник української мови (СУМ-11)