Значення в інших словниках
-
ковзалка —
ко́взалка іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
ковзалка —
КО́ВЗАЛКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ко́взанка. Зійшов [Грицько] на став, набрів на ковзалку й почав ковзатися (С. Васильченко); На .. ковзалці бігають веселі діти (Г. Епік); * У порівн. Йосип Гордієнко .. завжди виголений і свіжий, мов хлоп'яча ковзалка (М. Хвильовий).
Словник української мови у 20 томах
-
ковзалка —
КО́ВЗАНКА (крижаний майданчик для ковзання), КО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАНКА розм., СО́ВГАНКА розм., СО́ВГАЛКА розм., СКО́БЗАЛКА діал.; КАТО́К (перев. спеціально обладнаний майданчик).
Словник синонімів української мови
-
ковзалка —
Ко́взалка, -лки, -лці; -залки, -лок і ко́взанка, -нки, -нці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ковзалка —
КО́ВЗАЛКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ко́взанка. Зійшов [Грипько] на став, набрів на ковзалку й почав ковзатися (Вас., І, 1959, 162); На.. ковзалці бігають веселі діти (Епік, Тв., 1958, 355).
Словник української мови в 11 томах
-
ковзалка —
Ко́взалка, -ки ж. Катокъ на льду. Мил. 55.
Словник української мови Грінченка